Бердичів та бердичівляни

На кінець двадцятого століття Бердичів майже повністю втратив той зовні�?ній вигляд, який мав сто років тому. Тепер ли�?е за допомогою ілюстрованих по�?тових листівок можна скласти уявлення про вигляд Бердичів з початку цього сторіччя. Цих листівок - як на повітове місто - збереглось досить багато. І це не випадково: в ті роки в Бердичеві діяло 27 підприємств, ме�?кало 77 тисяч жителів. Очевидно, можна апріорі стверджувати, що кількість виданих тоді по�?тових листівок певною мірою відбивала інтенсивність комерційно-туристичного становища не тільки в Бердичеві, а й в будь-якому місті Росії.

Сюжети бердичівських листівок різноманітні і рідко повторюються. Вони реалістично відображають архітектуру і буденне життя повітового міста. По них можна вивчати одяг людей, міський транспорт, планування міста тощо. Фотографії охопили в основному вулиці Білопільську (К. Лібкнехта), Махнівську (Свердлова), Велику Житомирську (Леніна), Соборний майдан (Радянська площа), річку Гнилоп'ять, район фортеці з млином, а також деякі ін�?і куточки старого Бердичева.

Видавцями по�?тових листівок були приватні особи Нехамкіс М., Зільберман Д. П., Суворін А.С., Поли�?ко Ф. та ін�?і, або магазини "Труд", "Знич", окупаційне видавництво Тренклера. За винятком Суворіна, видавці не нумерували зображені сюжети.

На закінчення слід повідомити, що матеріалом цієї збірки послужили колекції по�?тових листівок таких відомих колекціонерів-краєзнавців, як Костриця М.Ю, Литвак Г.Б., Яноніс К.І., Терлецька Л.Т., Оленюк М.С. та ін�?их.